Вітаю Вас Гість!
Понеділок, 23.10.2017, 11:03
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Календар

«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Пошук

Форма входу


ПРАВИЛЬНЕ РАДІО

«Молоде радіо»


Сайт «Громадського радіо»


Сайт «Є! Радіо»


Сайт «Радіо Домівка»


«Радіо Рокс Україна»


Слухаємо тут:

«Громадське радіо»


«Є! UA Radio»

«Є! Rock Radio»

«Є! Hit Radio»


«Радіо Домівка»


«РадіоРокс»


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар України


Краснопілля у Web

Громадські та персональні сайти
Громадський портал Краснопілля Самотоївка в мережі Internet
Краснопілля. Край Слобожанський Краснопілля Інфо
Неофіційний сайт Миропілля Сайт «Миропілля.ua»
Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області Офіційний веб-сайт Пророко-Іллінської общини селища Угроїди
Вчора, сьогодні, завтра… Футбольна Краснопільщина
Сайт Український MIDI репозиторій

Офіційні сайти
Офіційний сайт Краснопільського району Офіційний сайт Краснопільської районної ради
Офіційний сайт Краснопільської ОТГ Сайт Краснопільського районного суду
Сторінка Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сторінка Органи та установи юстиції Краснопільського району
Веб-сторінка Краснопільського відділення поліції Офіційний сайт Миропільської ОТГ
Краснопільська селищна рада. Офіційний сайт

Сайти освітніх закладів
Відділ освіти Краснопільської РДА Сайт Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Краснопільська гімназія Краснопільський дитячий садок №3 «Дзвіночок»
Сайт Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Сайт Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мезенівський НВК Бранцівський НВК
Краснопільський районний центр дитячої та юнацької творчості Миропільський навчально-виховний комплекс

Виробництво, послуги
Сайт Краснопільського держлісгоспу Сайт ПП «Комарницький»
Пасека Чехунова Б.И. Турагентство КрасТур
Садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» Сімейна пасіка Чернієвських
Сайт Сергія Ноженка Краснопільський агролісгосп


Краснопілля на карті
Krasnopillya google map
Krasnopillya google map

Наші відвідувачі (з 14.10.2009) free counters

Лінки
Безкоштовний каталог сайтів Каталог україномовних сайтів
Найкращі сторінки Сумщини


Мова – ДНК нації Українці в світі
Україна Incognita Україна на старовинних мапах
Рукотвори — інтернет-проект про народних майстрів «КОБЗА» - українці в Росії

Добре товариство
Зробимо Україну чистою!

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0

Архів записів

Головна » 2017 » Серпень » 6 » До синього моря
До синього моря
12:43


Продовжується літо і все більше краснопільчан відбуває на південь, на зустріч з теплим морем. Не виключення і освітяни - скориставшись пропозицією все тих же організаторів - заступника директора Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ст. Дєдової Н.В. та практичного психолога цієї ж школи і Грабовського НВК Бесараб В.В., швидко зібравши зацікавлену групу, вирушили до херсонських берегів Чорного моря.

За основну базу відпочинку обрано селище Лазурне. Розташоване в найвіддаленішому куточку Джарилгацької затоки, воно ніби загубилось у тіні більш відомих сусідів - Скадовська та Залізного Порту. Розрахунок наступний: невелике, маловідоме селище - менше відпочиваючих, просторніше і дешевше відпочинок. Окрім того, що важливо, Лазурне позиціонується, як не місце тільки для безглуздого багатогодинного валяння на пісочку та бовтання у воді, а для корисного активного відпочинку з розширенням світогляду, до чого схиляється все більше українців.

Тут ви не почуєте шансону в кожній "забігайлівці" і не зустрінете компаній "гопоти", що є звичним явищем для кримських, краснодарських, та й одеських курортних містечок. Тут лунає українська мова, на вулицях чисто і безпечно, спілкування з незнайомцями привітне й толерантне. Не комфортно тут і звиклим до відпочинку на берегах "великої калюжі" - Азовського моря. "Золота середина". Ціни на основний набір товарів мало відрізняються від загальноукраїнських, ціни на місцеві товари (кавуни, персики, солодкий перець і т.і.) в 2-3 рази нижчі за "наші".



Швидко розселившись у приватному секторі, прямуємо знайомитися з місцевим пляжем. Сподівання на просторий відпочинок прямо тут і потонули в морі. Виявляється, за останні роки, після відомих подій з Кримом, Лазурне швидко перетворюється в таку собі Мекку для курортників. При населенні селища в три з половиною тисячі, на пляжі в "час пік", на око, - людей чи не на порядок більше. Поруч виріс цілий квартал по обслугову-ванню відпочиваючих. Дуже тішить, що у вже майже звичному "європейському" стилі - невеликі затишні кафешки з квітковими продовгуватими горщиками на неви-сокій огорожі, бруківка, освітлення, різні елементи приваблення туристів, вся необхідна інфраструктура, - схоже, що з логістикою лад. Якщо й надалі так - буде дуже приємно повернутися сюди років, так через п'ять, щоб відчути результат.

Та хочеться побути з морем наодинці, щоб повністю зануритись в атмосферу спілкування саме з природою, а не цивілізацією. Побути, свого роду, робінзонами. Для цього у Скадовську сідаємо на катер і, через годину, опиняємось на найбільшому у Європі незаселеному острові Джарилгач, який, ніби коса, простягається 50-кілометровою смужкою вздовж материка, та, здалеку вітає нас маяком, збудованим за проектом Ейфеля. Дякуючи гарному екскурсоводу, прямуючи до мису, дізнаємося все про рослинний і тваринний світ цього заповідника. Людей на березі все менше і менше...

Ось і мис, де майже нікого немає. Зупиняємося, роздягаємося, заходимо у воду... Відчуваємо різницю між такою ж процедурою в курортному містечку і тут. Коментарі приблизно такі: "Ось воно яке, справжнє море! Ось куди треба їхати на відпочинок!". Справді - видно пальці ніг, коли сам по шию в морі; мінімум медуз і морської рослинності; можна легко знайти краба чи рапана - величезного молюска; ніяких зайвих звуків чи візуальних результатів людської діяльності. Тільки справжнє задоволення.



Будучи на Херсонщині - як не відвідати Асканію-Нову - найстаріший заповідник світу, заснований у 1880-х рр. німцем Фрідріхом Фальц-Фейном. "Маленька Африка", де, на сотнях гектарів, співіснують стада зебр і страусів, антилоп і диких коней, різних птахів. Сторічний дендропарк з рідкісними деревами та вишуканим ландшафтним дизайном, куди гармонійно вписуються кам'яні половецькі ідоли.



Не обійшлось і без контрастів, що додали в наш активний відпочинок нотки авантюризму. Відвідали два цікавих, корисних місця, де з тією ж логістикою, все майже навпаки. Це гейзер "Гаряче джерело" і Лемурійське (або "Рожеве") озеро - найпівнічніша затока Сивашу.

Історія гейзера наступна - у радянські часи шукали нафту, пробивали пробні шурфи, але, замість нафти, з глибин пішла гаряча бура вода. Ніхто тоді їй не придав значення - всі 6 свердловин законсервували. Один з приватних підприємців "згадав" про це чудо природи після відвідин закарпатських термальних курортів, вирішивши повторити щось подібне у Причорномор'ї. У 2005 р. одну із свердловин розконсервували і сюди почали їздити бажаючі оздоровитись. "Колхозне Берегове" - такою була перша думка в голові, коли, серед звичайного степу, перед очима з'явилося щось схоже на загін для худоби. За дерев'яним частоколом - два дощатих басейна з грунтовим дном, де копошиться сила силенна людей. Брезгливу людину швидко охоплює огида. Лізти туди чи не лізти? Підлікуюсь тут чи, навпаки, нахапаюся нових болячок? В перший басейн гаряча вода з гейзера бурхливо витікає з труби. Це наводить на думку, що вода у басейнах має бути проточною. Тільки цей висновок і є вирішальним на дію. Наступний сюрприз - душ з прісною водою відсутній. Прийдеться їхати додому (до найближчого курорту - Залізного Порту, кілометрів 20), щоб змити з себе залишки солончаку.

Історія "Рожевого озера" ще цікавіша. У 1969 р. на березі "Гнилого моря" - Сивашу, потерпів катастрофу радянський військовий літак, боєзапас якого здетонував. Від вибуху утворилася воронка діаметром 40 метрів, яка швидко наповнилась водою. Пересолену водойму облюбувала дунаніела - мікроскопічна одноклітинна рослина, цитоплазма якої - фактично чистий бета-каротин, від чого колір води стає містично-рожевим. Солоність води - вища, ніж у знаменитого "Мертвого моря" Ізраїлю. Тобто - потонути тут неможливо. Заходиш у воду - і наступає "невагомість", - вода сама виштовхує людину на поверхню при найменших рухах. Дуже цікаве, незвичне становище! Поруч - величезні площі рапи з лікувальними грязями. Знову таки - облаштовано все приватними підприємцями "по-колхозному" - дощаті споруди, тяп-ляп драбинка в озеро, об яку легко поранитись, як і об солоні грудки. Озеро - не проточне. Сміливості залізти в нього додає тільки думка про те, що сало чи рибу добре солять якраз для того, щоб там бактерії не завелися - може і це озеро "працює" таким же чином, захищаючи сотні людей щоденних відвідувань від болячок один одного… З необхідного - прісну воду з артезіанської свердловини маємо без обмеження в користуванні.



До речі - останні сотні метрів до обох "лікувалень" прийдеться долати… по ґрунтовці! Ось такі контрасти. З одного боку - гордість і захоплення тим, що у нас, в Україні, є такі незвичні і корисні місця; з іншого - розпач і непорозуміння - невже державі не потрібні гарні гроші, які можна заробити ось тут, на практично "порожньому місці"… Зараз за відвідування своїх "колхозно облаштованих" закладів підприємці беруть всього по 40 грн, хай було б 80, але з вищим комфортом і гарантіями санітарії - кількість відвідувачів би не зменшилась. А сюди ж їдуть люди і з Європи, навіть з Китаю… як соромно за свою країну.

В цілому ж - відпочинок, безу-мовно, вдався, а останні описані тут "авантюри" тільки додають йому колориту пригод і пізнання світу, за що всі учасники подорожі дуже дякують нашим беззмінним органі-заторам, і знову з нетерпінням чекають на нові мандрівки.
О. ДЕСЯТНИЧЕНКО.


Є новини, цікаві теми? Пишіть motsnyi1976@ukr.net Телефонуйте 050-064-94-14
Категорія: Україна і світ | Переглядів: 133 | Додав: Спецкор | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]