Вітаю Вас Гість!
Неділя, 22.10.2017, 06:01
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Календар

«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Пошук

Форма входу


ПРАВИЛЬНЕ РАДІО

«Молоде радіо»


Сайт «Громадського радіо»


Сайт «Є! Радіо»


Сайт «Радіо Домівка»


«Радіо Рокс Україна»


Слухаємо тут:

«Громадське радіо»


«Є! UA Radio»

«Є! Rock Radio»

«Є! Hit Radio»


«Радіо Домівка»


«РадіоРокс»


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар України


Краснопілля у Web

Громадські та персональні сайти
Громадський портал Краснопілля Самотоївка в мережі Internet
Краснопілля. Край Слобожанський Краснопілля Інфо
Неофіційний сайт Миропілля Сайт «Миропілля.ua»
Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області Офіційний веб-сайт Пророко-Іллінської общини селища Угроїди
Вчора, сьогодні, завтра… Футбольна Краснопільщина
Сайт Український MIDI репозиторій

Офіційні сайти
Офіційний сайт Краснопільського району Офіційний сайт Краснопільської районної ради
Офіційний сайт Краснопільської ОТГ Сайт Краснопільського районного суду
Сторінка Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сторінка Органи та установи юстиції Краснопільського району
Веб-сторінка Краснопільського відділення поліції Офіційний сайт Миропільської ОТГ
Краснопільська селищна рада. Офіційний сайт

Сайти освітніх закладів
Відділ освіти Краснопільської РДА Сайт Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Краснопільська гімназія Краснопільський дитячий садок №3 «Дзвіночок»
Сайт Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Сайт Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мезенівський НВК Бранцівський НВК
Краснопільський районний центр дитячої та юнацької творчості Миропільський навчально-виховний комплекс

Виробництво, послуги
Сайт Краснопільського держлісгоспу Сайт ПП «Комарницький»
Пасека Чехунова Б.И. Турагентство КрасТур
Садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» Сімейна пасіка Чернієвських
Сайт Сергія Ноженка Краснопільський агролісгосп


Краснопілля на карті
Krasnopillya google map
Krasnopillya google map

Наші відвідувачі (з 14.10.2009) free counters

Лінки
Безкоштовний каталог сайтів Каталог україномовних сайтів
Найкращі сторінки Сумщини


Мова – ДНК нації Українці в світі
Україна Incognita Україна на старовинних мапах
Рукотвори — інтернет-проект про народних майстрів «КОБЗА» - українці в Росії

Добре товариство
Зробимо Україну чистою!

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Архів записів

Головна » 2017 » Травень » 2 » Довчилися, або грамота пройшла мимо
Довчилися, або грамота пройшла мимо
12:27


"Жизнь- это короткая прогулка перед вечным сном. Не сокращайте её".
Древній мислитель Платон


Так думав древній мислитель більше, ніж дві тисячі років тому. Тоді було дурі багато, а зараз її, ой, скільки! Сучасний науково-технічний прогрес і дурість людей - не сумісні, як вода і вогонь. Це видно повсякденно.

Вулицею йде дівчинка, років десяти, говорить по мобільному, певно зі своїм татом, який знаходиться за тисячу кілометрів, а слідом за нею ідуть три хлопці і всі курять, бравуючи здоров'ям і безкарністю, бо батьки курять, вчителі курять, лікарі теж, а зі своїми подружками на роботі “потягують” і їх мами. Це не тільки в місті, а й у селі люди освічені, закінчували не тільки середню школу, а й ще якийсь заклад. Станеш говорити, для чого це ти робиш? З посмішкою відповідає: "А мені гарно, як я покурю", - "А що на пачці написане?", " - Хай пишуть. Ви бачили Черчіля по телевізору, які він сигари курив? І прожив більше 90 років. То все липа, брехня".

Якби він прочитав книгу "Жизнь великих людей", то може б задумався, що "в жизни каждому свое", як писали німці. Черчіль вродився велетнем, кріпишом, у спорті йому б місце. У школі він навчався погано, все бравував своїм здоров'ям, м’язами. А коли людина становиться царем, керівником держави, за нею здійснюється такий медичний догляд, який ми уявити собі не можемо. Це проясняється тоді, коли не стає цього вершителя людської долі, які знаменитості його лікували. Так було, так є і так буде.

Біля магазину "Каприз" побачив свого колишнього учня, він жадібно докурював цигарку перед тим, як зайти в магазин. "Серьожа, ти куриш?" " - А як ви думали?" - затягнувся ще дужче і, посміхаючись, випустив два струменя диму. Таке було і з іншим колишнім учнем, який на обласних змаганнях з початкової військової підготовки був визнаним кращим командиром взводу.

Працюючи у Краснопільському ПТУ, я кожного разу приділяв увагу не тільки хлопцям, а й дівчатам - майбутнім мамам і кухарям, для яких цигарка - що корові сідло, або більмо в оці. В туалетах після перерви диму - не продихнеш. В одної дівчини з Порозка я забрав три пачки цигарок, сказав їй, що поїду в Порозок, віддам матері, хай вона виб'є з неї дур. "Налякали! Їдьте! Мати теж курить", - говорить вона.

Ось і випускний вечір. Іде вона у красивій сукні зі своїм нареченим, а за нею йде мати, сват і сваха. Батьки зосталися на подвір'ї, а вона зайшла в кабінет, де були її подружки. Я викликав її в коридор, показую три пачки з написами, коли їх вилучив і запитав - коли їх краще їй віддати, чи як вручатимуть дипломи і атестати, чи за весільним столом?". Вона сполотніла, просить, благає, щоб я цього не робив. "Я дурна була, простіть… мати мене вб'є. Вона все життя пропрацювала на фермі… Берегла кожну копійку…". Бачу, як потекла фарба з її очей. "Добре, кажу - пожалію". Я б цього й не зробив ніколи, зайвий раз перевірив дівочу браваду. Окремі дівчата, сидячи за столом, на мої доводи про аморальність куріння, єхидно мене запитували: "А навіщо ж виробляють цигарки? Хліб печуть, щоб їли, а цигарки - щоб курили". Цікаво, які з них стали матері, бабусі?

До 16 століття світ цієї зарази не знав, поки Христофор Колумб не відкрив Америку. Коли його кораблі зайшли в Карибське море, екіпажі побачили дике плем'я, яке жадібно весь час курило. Два сміливці з корабля наблизилися до них, щоб поспілкуватися. Дикуни їх схопили, розірвали і з'їли. Екіпаж назвав їх карібами (людоїдами), а море - Карибським. Екіпаж завіз тютюн в Європу, який подібно холери, швидко поширився на всю Євразію. Київська Русь, перші гетьмани, татаро-монголи, які панували в наших краях, цього не знали.

Що таке куріння? Кожна жива істота від самої малої, до людини, слона, кита - органічні, бо живляться тільки органічними речовинами. На органічних землях тільки може бути рослинність: від травинки до дуба, баобаба, секвої і ін. Грамота людей пройшла мимо.

Пригадую свого сусіда, який жив через дорогу. Він був 12 років першим секретарем Краснопільського райкому партії. У останні роки свого життя він не жив, а страшенно мучився. Одного разу питаю його: Чого це у вас всю ніч у будинку горить світло, а ви ходите по вулиці?" “- Не сплю, задихаюся, легені перестали функціонувати. Ото схилюсь на стіл, тільки і посплю 5-10 хвилин, а тоді, ледь живий, вибігаю у двір і на вулицю". " - Киньте курить". "- Та кинув. Це треба було зробити років 40-50 тому, а я бравував тим, що курю. Я 12 років їздив на курорт і кожного разу при обстеженні мого організму лікарі казали: киньте палити. А я думав: вчать, як школяра. Сам знаю, що мені робити. Зараз отака мука!.." З такими муками помирали і помиратимуть безліч людей.



За радянського часу я постійно виписував журнал "Здоровье". Запам'яталася мені одна стаття "Коварный кофе". Каву пити теж навчили нас дикуни, вони спалювали кофейні дерева, чули якийсь "приємний" запах, їли попіл і запивали водою. Це їх бодрило, звичайно, до певного часу. Від серцевих нападів вони швидко покидали цей світ. Євроазіати теж схопили попіл двома руками. В магазинах його повно в добре зроблених пачках, банках.

А горілка, вино для людей - це еліксири щасливого життя. Згадую той день, коли я поїхав до старшого сина, який після служби отримав квартиру у Сергіїв-Посаді. Зустріли чоловіка, який ніс дві пляшки горілки, вистоявши у черзі. "Вот в том магазине привезли водочку. Спеши, пока есть. Да поставь и старика. Я бы еще стал в очередь, да нет денег. Спеши, а то будешь мыкаться в воскресенье…"

Син говорив, що цей чоловік живе в одному з ним під'їзді. Чоловік говорить, що в армії був командиром полку. Син дивувався. Хто такого алкаша міг поставити командиром полку? А скільки пустих пляшок біля озера? Сісти ніде. Недавно перестали говорити про іркутську трагедію, яка забрала до сотні людей. Пили яд, антифриз, який заливають у машини в зимовий час для охолодження двигунів. Пам'ятаю його добре, бо колись сам заливав у танк. Хімічна речовина, яка має запах спирту.

Запам'ятався мені один довоєнний чоловік, якого запрошували різати свиней, телят, кіз. Після роботи господарі запрошували його до свіжини і частували горілкою (самогоном). Всюди, де він бував, говорив: “Оця, рука менше 200 грам не держала". Дехто вбачав у ньому героя. Був у нього син Толя, він ще з першого класу на кожній перерві стояв у шкільному туалеті разом з старшокласниками і курив, цвіркаючи крізь зуби слину. Підрісши, він став п'яницею і покинув цей світ після 20 років, раніше за батька. Батьківська бравада не пройшла мимо.

А скільки дурного у спорті, побуті, скільки необережності в роботі? Років три тому побував у мене колишній учень, який волею долі живе у Петрограді. Дивлюсь на нього і стало сумно. Був хлопець, як хлопець, а зараз ніс лежить боком. Він став розповідати, показувати грамоти, фотокартки, отримані за боксерські змагання.

" Не показуй їх, Боря, нікому. Дурним видом спорту ти займався. Він тебе скалічив", “Що, оце? - показує на ніс - чепуха! Зате є що згадати. У мене є і медалі. Не взяв я їх"… Г.Сковорода писав: "Всякій імєєт свой ум голова". Куріння - безмежне і нерозумне для тих, хто вчить дітей, лікує людей, народжує, щоб продовжували життя на Землі. Не розуміти, що дим - неорганічний яд, який убиває людину - це пустоголів'я, самогубство. Останні наукові дослідження, як і попередні, довели, що тютюновий дим, скорочує життя курця на 5-10 років. Хочуть цього люди? Від цього всього я застерігаю і молодь, і тих, хто вже палить десятиліттями, провонявся курінням. Зараз на кожній пачці з цигарками пишуть: "Куріння убиває".

За радянських часів на пачках писали просто назви цигарок: "Беломорканал", "Красная Москва" і ін. Люди для них були "дешевым расходным материалом", як писав про це в книжці "Номенклатура" перекладач на Нюрнберзькому процесі, доктор історичних і філософських наук Михайло Восленський, чуючи свідчення німецьких генералів, якою ціною з гвинтівками в руках ми відвойовували свою територію, кладучи десятки і сотні тисяч молодих людей від Москви до Берліна.
О.ЧУГАЙ,
позаштатний кореспондент газети "Перемога".


Є новини, цікаві теми? Пишіть motsnyi1976@ukr.net Телефонуйте 050-064-94-14
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Категорія: Болючі питання | Переглядів: 328 | Додав: Спецкор | Теги: Краснополье, Краснопілля, здоров’я, куріння | Рейтинг: 5.0/4 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]