Вітаю Вас Гість!
Четвер, 19.10.2017, 06:52
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Календар

«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Пошук

Форма входу


ПРАВИЛЬНЕ РАДІО

«Молоде радіо»


Сайт «Громадського радіо»


Сайт «Є! Радіо»


Сайт «Радіо Домівка»


«Радіо Рокс Україна»


Слухаємо тут:

«Громадське радіо»


«Є! UA Radio»

«Є! Rock Radio»

«Є! Hit Radio»


«Радіо Домівка»


«РадіоРокс»


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар України


Краснопілля у Web

Громадські та персональні сайти
Громадський портал Краснопілля Самотоївка в мережі Internet
Краснопілля. Край Слобожанський Краснопілля Інфо
Неофіційний сайт Миропілля Сайт «Миропілля.ua»
Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області Офіційний веб-сайт Пророко-Іллінської общини селища Угроїди
Вчора, сьогодні, завтра… Футбольна Краснопільщина
Сайт Український MIDI репозиторій

Офіційні сайти
Офіційний сайт Краснопільського району Офіційний сайт Краснопільської районної ради
Офіційний сайт Краснопільської ОТГ Сайт Краснопільського районного суду
Сторінка Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сторінка Органи та установи юстиції Краснопільського району
Веб-сторінка Краснопільського відділення поліції Офіційний сайт Миропільської ОТГ
Краснопільська селищна рада. Офіційний сайт

Сайти освітніх закладів
Відділ освіти Краснопільської РДА Сайт Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Краснопільська гімназія Краснопільський дитячий садок №3 «Дзвіночок»
Сайт Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Сайт Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мезенівський НВК Бранцівський НВК
Краснопільський районний центр дитячої та юнацької творчості Миропільський навчально-виховний комплекс

Виробництво, послуги
Сайт Краснопільського держлісгоспу Сайт ПП «Комарницький»
Пасека Чехунова Б.И. Турагентство КрасТур
Садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» Сімейна пасіка Чернієвських
Сайт Сергія Ноженка Краснопільський агролісгосп


Краснопілля на карті
Krasnopillya google map
Krasnopillya google map

Наші відвідувачі (з 14.10.2009) free counters

Лінки
Безкоштовний каталог сайтів Каталог україномовних сайтів
Найкращі сторінки Сумщини


Мова – ДНК нації Українці в світі
Україна Incognita Україна на старовинних мапах
Рукотвори — інтернет-проект про народних майстрів «КОБЗА» - українці в Росії

Добре товариство
Зробимо Україну чистою!

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Архів записів

Головна » 2017 » Квітень » 28 » Українська оборонна промисловість: що змінилося за три роки?
Українська оборонна промисловість: що змінилося за три роки?
14:05


Три роки тому українська армія опинилася перед неочікуваним викликом – військовою загрозою з боку Росії. Анексія Криму і перші бої на Донбасі стали шоком для українських збройних сил і «оборонки» загалом. Не було ні сучасних гармат, ні дієздатних танків, ні елементарного захисту для бійців. Усі ми пам’ятаємо, як волонтери збирали гроші на обмундирування бійців, а громадяни купували державні облігації, щоб забезпечити армію зброєю.

На 2014 рік понад половина заводів оборонної промисловості були на межі банкрутства, а решта забезпечували своєю продукцію російський військово-промисловий комплекс. Російська агресія змусила Україну терміново припинити співпрацю з агресором і зосередити всі сили на те, щоб забезпечити успішний захист нашої держави.
Центр громадського моніторингу та контролю вирішив з’ясувати, у якому стані перебуває українська «оборонка» через три роки після початку війни на Донбасі. Як працює військово-промислова галузь і чи вдається їй задовольняти потреби нашої армії?

Інновації замість російських деталей

Радянська система управління, застарілі технології та дефіцит кваліфікованих робітників були першими перешкодами, які довелося долати українському ВПК у 2014 році. Але вже у 2015 році Україна почала активно виробляти танки, бронемашини, бронетранспортери, навігаційні комплекси та різного виду гармати. За даними ДК «Укроборонпром», виробництво 30-мм автоматичних гармат зросло у 2,5 рази, а виробництво бойових літаків (Су-25/27, Л-39) було модернізовано до стандартів НАТО.

Наступним випробуванням української оборонки стала відмова від співпраці з російськими заводами. Українські виробники були змушені шукати нових партнерів та відкривати інші ринки збуту. Цей етап досі триває, але вже є перші відчутні результати. Наприклад, у 2016 році ДП «Антонов» представив транспортний літак АН-132D, повністю виготовлений без російських деталей. У березні цього року літак пройшов успішне випробування у повітрі.

Загалом минулого року, відповідно до звіту «Укроборонпрому», було розроблено близько 40 інноваційних проектів, більшість із яких були створені у відповідь на прямі потреби наших бійців на фронті. Це – безпілотник «Спектейтор М», системи динамічного захисту танків «Ніж Л» і «Ракетка», а також системи активного захисту від протитанкових гранат «Заслін» і «Шершень». Також серед досягнень експерти називають безпілотний бронетранспортер «Фантом», бойові модулі «Тайпан», «Дуплет» і «Кастет», цифрову систему управління вогнем «Мисливець», міномети та багато іншого озброєння.

Із заводів на передову

Цього року в державному бюджеті закладено на військову сферу 134,5 млрд гривень, з яких частка оборонного державного замовлення становить трохи більше 9 млрд грн. Це значна сума для українського бюджету і найбільші витрати на оборону за всю історію незалежної України. Але ця цифра все одно в десятки разів менша, ніж в Росії та навіть у сусідньої Польщі, яка ні з ким зараз не воює.

Потреби військових значно більші за кількість зброї, що її виробляють українські заводи. Причина банальна – Україна виготовляє стільки військової техніки, скільки можуть дозволити можливості держбюджету. Потенціал оборонних заводів значно перевищує обсяги державного оборонного замовлення.

У 2016 році про кількість переданої армії техніки офіційно відзвітував тільки ДК «Укроборонпром», частка якого в державному оборонному замовлені складає близько 35-40%. За їхніми даними, ЗСУ було передано 6986 одиниць військової техніки та озброєння, з яких 2139 – це повністю нові або модернізовані зразки і 1389 – відремонтована військова техніка.

Підвищити ефективність виробництва, на думку експертів, можна за рахунок приватизації непрофільних і неліквідних заводів. Хоча тут на заваді стоїть безпекова ситуація, і в розпал війни це зробити неможливо. Утім, можливо забезпечити законодавчу базу для приватно-державного партнерства в оборонному секторі. Як стверджують фахівці, це дозволить залучити зовнішні інвестиції в українську оборонку.

Зрештою, одним із найпростіших шляхів зняти тягар оборонного виробництва із власного бюджету фахівці називають збільшення експорту військової продукції. Адже потенційно українська оборонка має всі шанси перетворитися на одну з найбільших важливих дохідних статей державного бюджету, стверджують експерти.

Більше експортуємо – більше виробляємо

«Наша стратегічна мета – увійти у першу п'ятірку експортерів зброї», – прокоментував каталог продукції «Укроборонпрому» на 2016-2017 роки Президент України Петро Порошенко. І така стратегія, на думку експертів, виграшна для Україні з кількох причин.



По-перше, що більше замовлень на танки і БТРи отримають наші заводи, то більший прибуток отримають. Відповідно до інформації «Укроборонпрому», оборонні підприємства 2016 року продали за кордон озброєння на суму 769,5 млн доларів (на 25% більше ніж 2015 року). Як зазначає директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак, гроші від експорту заводи можуть реінвестувати у розвиток виробництва, зокрема у нові технології, а також створити кращі умови праці, підвищити зарплатню працівникам тощо. Більше того, у разі збільшення російської загрози, заводи вже матимуть запас і легко зможуть виготовити більше одиниць техніки.

По-друге, нарощуючи військовий експорт, Україна поступово витіснятиме з цього ринку росіян. В умовах гібридної війни з РФ це ще один фронт протидії агресору. До слова, Україна успішно продає танки «Оплот» Таїланду, вийшла на міжнародні ринки з БТР-4 та має пул контрактів на АН-178 та АН-132.

По-третє, закордонні замовлення дозволяють також запровадити більше інновацій для ЗСУ. Валентин Бадрак наголошує, що «ціла низка держав готова включати й оплачувати дослідно-конструкторські роботи в рамках експортних контрактів». Зокрема, у сфері авіабудування та авіаозброєння наша «оборонка» може використати можливості співпраці з Саудівською Аравією та Китаєм.

Незважаючи на те, що український ОПК все ще бореться з радянською спадщиною, браком кваліфікованих кадрів та ресурсів, експерти одностайні: сьогодні Україна технічно здатна не лише захистити свої кордони, а й конкурувати на світовому ринку.

За рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), у 2016 році Україна увійшла в десятку найбільших постачальників військових товарів у світі.

«Україна володіє інтелектуальним, науковим та інженерним потенціалом, чого цілком достатньо для того, аби стати провідним розробником зброї у світі», – вважає президент Фонду Потомак (США) доктор Філіп Карбер.
Центр громадського моніторингу та контролю


Є новини, цікаві теми? Пишіть motsnyi1976@ukr.net Телефонуйте 050-064-94-14[/j]
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Категорія: Новини країни | Переглядів: 133 | Додав: Спецкор | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]