Вітаю Вас Гість!
Понеділок, 11.12.2017, 20:01
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Календар

«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Пошук

Форма входу


ПРАВИЛЬНЕ РАДІО

«Молоде радіо»


Сайт «Громадського радіо»


Сайт «Є! Радіо»


Сайт «Радіо Домівка»


«Радіо Рокс Україна»


Слухаємо тут:

«Громадське радіо»


«Є! UA Radio»

«Є! Rock Radio»

«Є! Hit Radio»


«Радіо Домівка»


«РадіоРокс»


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар України


Краснопілля у Web

Громадські та персональні сайти
Громадський портал Краснопілля Самотоївка в мережі Internet
Краснопілля. Край Слобожанський Краснопілля Інфо
Неофіційний сайт Миропілля Сайт «Миропілля.ua»
Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області Офіційний веб-сайт Пророко-Іллінської общини селища Угроїди
Вчора, сьогодні, завтра… Футбольна Краснопільщина
Сайт Український MIDI репозиторій

Офіційні сайти
Офіційний сайт Краснопільського району Офіційний сайт Краснопільської районної ради
Офіційний сайт Краснопільської ОТГ Сайт Краснопільського районного суду
Сторінка Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сторінка Органи та установи юстиції Краснопільського району
Веб-сторінка Краснопільського відділення поліції Офіційний сайт Миропільської ОТГ
Краснопільська селищна рада. Офіційний сайт

Сайти освітніх закладів
Відділ освіти Краснопільської РДА Сайт Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Краснопільська гімназія Краснопільський дитячий садок №3 «Дзвіночок»
Сайт Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Сайт Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мезенівський НВК Бранцівський НВК
Краснопільський районний центр дитячої та юнацької творчості Миропільський навчально-виховний комплекс

Виробництво, послуги
Сайт Краснопільського держлісгоспу Сайт ПП «Комарницький»
Пасека Чехунова Б.И. Турагентство КрасТур
Садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» Сімейна пасіка Чернієвських
Сайт Сергія Ноженка Краснопільський агролісгосп


Краснопілля на карті
Krasnopillya google map
Krasnopillya google map

Наші відвідувачі (з 14.10.2009) free counters

Лінки
Безкоштовний каталог сайтів Каталог україномовних сайтів
Найкращі сторінки Сумщини


Мова – ДНК нації Українці в світі
Україна Incognita Україна на старовинних мапах
Рукотвори — інтернет-проект про народних майстрів «КОБЗА» - українці в Росії

Добре товариство
Зробимо Україну чистою!

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 13
Гостей: 13
Користувачів: 0

Архів записів

Головна » 2017 » Квітень » 9 » ВІЛЬНА ВІД СТЕРЕОТИПІВ
ВІЛЬНА ВІД СТЕРЕОТИПІВ
12:31


Кажуть, що чоловік повинен посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина. А жінці, за цією логікою, належить це дерево поливати, стежити за господарством і готувати. Але часи і звичаї змінюються. Вислів "слабкість - головна зброя жінки" - застарів. В арсеналі жінки з'явились значно ефективніші засоби - сила і віра у себе. Тож сьогодні жінки і будинки будують не гірше чоловіків, і взагалі займаються зовсім не жіночими справами, нікого вже не дивують жінки-поліцейські і жінки-астронавти. Сьогодні жінки працюють і в бізнесі, і в політиці. У героїні моєї сьогоднішньої розповіді Людмили Яківни Обод професія теж не жіноча, вже понад 22 роки вона не лише працює на професійному пожежному посту с. Миропілля у суто чоловічому колективі, а й очолює його.

ЧЕМОДАН, ВОКЗАЛ, СВОБОДА

Про зустріч із Людмилою Яківною домовились заздалегідь і привід для цього був вагомий - 5 квітня вона відзначила поважний ювілей. До розмови жінка приготувалось по діловому, виписавши у блокнот найбільш пам'ятні дати, але з початку розмови практично в нього не зазирала. Тим цікавішою і відвертішою виявилась наша розмова про життя без "чернеток" і прикрас.

- Як і кожній молодій дівчині страшенно хотілося волі, побачити і самотужки змінити світ. Тому після закінчення Миропільської школи-інтернату благала директора віддати документи, щоб я змогла поїхати навчатись у Харків, але той на прохання моєї матері, їх не віддавав. А тут у село приїхав чоловік агітувати вступати до училища на Донбасі, який порадив, що до них можна їхати без документів, а вже на місці робити запит, їх вишлють. Так і вчинила, правдами і не правдами виклянчила у матері 25 карбованців, взяла армійський чемодан брата, який дбайливо пофарбувала звичайною фарбою для підлоги, і вирушила на Донбас. Всю дорогу сморід від чемодану не давав спокою моїм попутникам, - розповідає Людмила Яківна.

Там вона закінчила училище, здобула знову ж таки далеко не жіночу спеціальність газоелетрозварювальника. За сімейними обставинами у 1979 році знову повернулась у Миропілля, працювала бібліотекарем в Пенянці, техпрацівником у школі, аж поки не "підвернулась" престижна робота у сільському споживчому товаристві та ще й у сфері громадського харчування. Чи можна було мріяти про щось краще у ті часи!?


"ВТЕЧА" У ЧОРНОБИЛЬ

- Так і працювала собі, аж поки у червні 1986 року керівництво не попросило з'їздити на десять днів у Київ, мовляв, у столиці зараз багато переселенців із Чорнобиля, усіх їх треба нагодувати, тож терміново потрібні буфетниці, - продовжує розповідь Людмила Яківна. - Моя подруга, яка саме з Києва приїхала в гості до Миропілля, кинулась відмовляти, аргументуючи тим, що сама бачила, що ті, у кого є розум, навпаки, тікають із столиці.

А моя мама була ще категоричнішою: "Ти здуріла, Людко, це ж Чорнобиль, там все вибухає! На кого дітей залишаєш?". А в мене тоді й справді вже було троє дітей, а наймолодшому сину лише півтора роки виповнилось, проте всіх мені чомусь шкода: у однієї колеги донька вступає на навчання, в іншої - весілля, їм не до відряджень, от я і погодилась. А матері відповіла: "Сьогодні я не поїду, завтра ще хтось відмовиться, а хто ж тоді ту аварію ліквідовуватиме? Тоді взагалі не нас, ні наших дітей на світі не буде. Та й чого хвилюватись, я ж не в сам Чорнобиль, а в Київ їду". Так із скандалами, але вирушила в дорогу. Знаєте, я патріотка України, якою б вона не була. Коли чую, як хтось із земляків обливає її багнюкою, та ще й посилається при цьому на російські телеканали, то в такі моменти я зриваюсь, перестаю бути жінкою і починаю лаятись, як найгірший п'яниця. Можливо це не красиво, але будь-ласка, якщо в Росії так гарно, а в нас все погано, то вона ж поруч, збирайте речі і гайда туди… Ну, от, знову відволіклась…

Так от, вирушила я в Київ, знайшла вказану в повістці вулицю Патріса Лумумби, яку запам'ятала на все життя. Оскільки запізнилась на загальні збори, то почула лише останні слова виступаючого: "Автобуси чекають біля входу, займайте свої місця!". Перепитала у старшого, а що ж мені робити, той переглянув мої документи і повторив: "Автобуси чекають!". Тільки і встигла купити на вулиці три пиріжка із повидлом, з ними й вирушила у Прип'ять. Обіцяли лише Київ, а потрапила за кілька кілометрів до АЕС, говорили на десять днів, а затрималась через відсутність зміни на дванадцять… А от що буду працювати буфетницею - не збрехали, годувала ліквідаторів, які з'їхались з усього Союзу. Всі продукти були завозними, тут вперше спробувала "пепсі-колу", яку й зараз ненавиджу. Маю другу групу інвалідності, але чи то Чорнобиль хвороби дав, чи тут їх отримала - не знаю. На мою думку, у нас тут ситуація не краща тоді була, адже вітер гнав радіоактивні хмари, куди йому здумається…

А поки я працювала в Прип'яті, мій буфет вдома залило дощем і замість подяки написали мені порчу товару і повели до суду. Мовляв, знала, що товар зіпсується, от і втекла в Чорнобиль. З тих пір я зі сферою торгівлі "зав'язала" на все життя…


СВОЯ СЕРЕД СВОЇХ

Після епопеї із "втечею" до Чорнобиля Людмила Яківна певний час працювала у Миропільській сільській раді, а коли у Миропіллі відкрили філію Чугуївського заводу з ремонту паливної апаратури, закінчивши відповідні курси, опанувала ремонт форсунок і розпилювачів. Хоч робота не жіноча і руки увесь час в мастилі - але все по чесному, резюмує Людмила Яківна. Цей відрізок у її житті тривав вісім років, жінка стверджує, що працювала б так і далі, якби не випадок, а може доля?

- Якось подруга зауважила: невже все життя від мене тхнутиме соляркою і мастилом? Щоб це змінити, потрібно лише прийняти рішення і піти працювати до місцевого пожежного посту інспектором, - продовжує спогади жінка. - Я так не серйозно поставилась до її пропозиції, що навіть забула, що пообіцяла прийти у визначений час на співбесіду, тож представники пожежної частини з Краснопілля прийшли до мене додому самі. Ось так, з першого лютого 1995 року прийшла сюди працювати, і жодного разу не пожалкувала. Наш професійний пост сьогодні не лише в районі, а й в області на хорошому рахунку, із своїми завданнями колектив справляється відмінно. Часто запитують, чи важко мені працювати із чоловіками? Відповідаю: робота - це і є робота. У колективі, який налічує 12 чоловіків, мені навіть простіше, можна легко говорити правду, якщо щось не так, не боятися образ, а ще тут не існує пліток і порожніх балачок. Я все життя прожила в Миропіллі, знаю, хто чим дихає, тож до підбору кадрів завжди ставилась серйозно, зрештою, інакше в нашій роботі просто неможливо. Колектив підібрався дружній, відповідальний. Потрібні колезі кошти на лікування - без зайвих слів скинулись, допомогли. У другого своя проблема, захворів, а городи не обробленими залишились - довго умовляти хлопців допомогти не треба, все зроблять. Хіба може хтось когось у такому колективі підвести?



Ось такою виявилась наша розмова з Людмилою Яківною, із якої при бажанні можна зробити доволі простий висновок - любіть свою роботу і себе в роботі, тоді ви обов'язково досягнете найкращих результатів. Адже і "нежіночі", так само як і "нечоловічі" професії цілком успішно освоюються особами протилежної статі, межа між ними практично стерлася, залишившись лише в дуже рідкісних і незвичайних професіях. Енергія і цілеспрямованість обов'язково приведуть вас до вершин обраної професії.
О. МОЦНИЙ.
Інф. "Перемоги"


Є новини, цікаві теми? Пишіть motsnyi1976@ukr.net Телефонуйте 050-064-94-14
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Категорія: Люди | Переглядів: 124 | Додав: Спецкор | Теги: Миропільська ОТГ, ювілей, Краснопільський район, Миропілля, Людмила Яківна Обод, професійний пожежний пост | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]