Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 23.06.2017, 04:48
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Календар

Пошук

Форма входу


ПРАВИЛЬНЕ РАДІО

«Молоде радіо»


Сайт «Громадського радіо»


Сайт «Є! Радіо»


Сайт «Радіо Домівка»


«Радіо Рокс Україна»


Слухаємо тут:

«Громадське радіо»


«Є! UA Radio»

«Є! Rock Radio»

«Є! Hit Radio»


«Радіо Домівка»


«РадіоРокс»


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Календар України


Краснопілля у Web

Громадські та персональні сайти
Громадський портал Краснопілля Самотоївка в мережі Internet
Краснопілля. Край Слобожанський Краснопілля Інфо
Неофіційний сайт Миропілля Сайт «Миропілля.ua»
Гільдія редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області Офіційний веб-сайт Пророко-Іллінської общини селища Угроїди
Вчора, сьогодні, завтра… Футбольна Краснопільщина

Офіційні сайти
Офіційний сайт Краснопільського району Офіційний сайт Краснопільської районної ради
Краснопільська селищна рада. Офіційний сайт Сайт Краснопільського районного суду
Сторінка Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сторінка Органи та установи юстиції Краснопільського району
Веб-сторінка Краснопільського відділення поліції Офіційний сайт Миропільської сільської ради

Сайти освітніх закладів
Відділ освіти Краснопільської РДА Сайт Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Краснопільська гімназія Краснопільський дитячий садок №3 «Дзвіночок»
Сайт Самотоївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Славгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Хмелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Сайт Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мезенівський НВК Бранцівський НВК
Краснопільський районний центр дитячої та юнацької творчості Миропільський навчально-виховний комплекс

Виробництво, послуги
Сайт Краснопільського держлісгоспу Сайт ПП «Комарницький»
Пасека Чехунова Б.И. Турагентство КрасТур
Садиба сільського зеленого туризму «Грунівська Січ» Сімейна пасіка Чернієвських
Сайт Сергія Ноженка Краснопільський агролісгосп


Краснопілля на карті
Krasnopillya google map
Krasnopillya google map

Наші відвідувачі (з 14.10.2009) free counters

Лінки
Безкоштовний каталог сайтів Каталог україномовних сайтів
Найкращі сторінки Сумщини


Акція Спілкуйся рідною Мова – ДНК нації
Українці в світі Україна Incognita
Україна на старовинних мапах Рукотвори — інтернет-проект про народних майстрів
ХТО Ж ТОДІ, ЯК НЕ МИ, БРАТИ?!! «КОБЗА» - українці в Росії

Добре товариство
Зробимо Україну чистою!

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Розповіді про земляків » Ентузіасти

Генеральша садів і городів
У лютому святкувала своє 70-річчя знаний не тільки у нашому районі, а й за його межами садовод із Самотоївки Людмила Іванівна Рогова. Вона ще за радянських часів почала займатися городництвом, представляла Краснопільщину на різноманітних виставках садоводів-городників, була учасницею Київської ВДНГ. Багато статей, заміток з її рекомендаціями друкували обласні і українські видання, наша газета також запитувала у неї порад, якими вона радо ділилася на сторінках "Перемоги" з читачами. Сьогодні хотілося б поспілкуватися з нею не тільки, як із знавцем вирощування різних культур, а як з людиною, яка багато чого знаходила і втрачала у своєму житті, але й досі залишається оптимісткою. Домовилась про зустріч у неї вдома. Людмила Іванівна запросила до альтанки, там і розмовляли, поруч з опудалами Брежнєва, Юлії Володимирівни, на яких я спочатку подумала, що то люди, і мала намір з ними привітатися.

- Людмило Іванівно, де Ви народилися, навчалися?

- Народилася у Білопільському районі. Пізніше, разом з батьками, переїхала жити до Залізняка. Там закінчила 8 класів, потім поїхала до Сум, де з 16-річного віку працювала на "Хімпромі" у лабораторії, проживала у гуртожитку. Вісімнадцятирічною перейшла трудитися на лебідку.

- З матеріалів, які друкувалися у нашій газеті, знаю, що Ви служили у армії.



- Коли я мешкала і працювала у Сумах, у мене була можливість і бажання займатися тим, що мені до вподоби, тож після роботи відвідувала секції кінного, парашутного, лижного спорту, легкої атлетики, велогонок. Якось побачила об'яву про те, що до армії запрошують дівчат. Довго не думала, написала заяву, адже з дитинства мріяла одягнути військову форму. Я була у групі парашутистів, нас готували у десантники, планували відправити до Німеччини, але моя подруга побоялася туди їхати, сама я теж відмовилася, тож відбувала службу у Єревані. Закінчила курси санінструкторів, відслужила два роки, там одружилася з хлопцем, а потім поїхала додому, а він залишився. Після служби він приїхав до мене, тоді вже, як-то кажуть, по-справжньому вийшла за нього заміж, бо не дуже вірила печаткам у паспорті.

- Після армії Ви повернулися на завод?

- Так, на своє місце, на лебідку, у мене трудового стажу там 11,5 років, потім ще була і газоелектрозварником. На "Хімпромі" заробила двокімнатну квартиру. Мій перший чоловік рано помер, з другим теж життя не склалося, шість років сама виховувала двох синів, потім зустріла Володю.

- Людмило Іванівно, а як же Ви опинилися у Думівці?

- Я пішла на пенсію дуже рано, у 45 років, тоді мені хотілося працювати на землі, вирощувати живність, рослини, я ж - людина села. Вирішили з Володею переїхати із Сум до Думівки, придбали там будинок. Завели дві корови, більше трьох десятків кіз і баранів, птиці повен двір і головне була присадибна ділянка, на якій можна було втілювати мої грандіозні плани, розвернутися, там мене почали називати генеральшою - можливо тому, що служила в армії, а може і через мій характер.

- Людмило Іванівно, а першу виставку свою пам'ятаєте?



- Аякже, пам'ятаю, побачила у одній з обласних газет об'яву про виставку овочевих культур, і кажу Вовці, давай поїдемо, а він мені: - Як ти це собі уявляєш? - Я йому: он мішки, погрузимо у них. Другого дня, о четвертій ранку попрохала одного тракториста, аби він довіз на тракторі городину до Сум. Завантажили все, доїхали до центру міста, вивантажили серед площі. Я хлопчика свого залишила охороняти збіжжя, а самі, разом з чоловіком, носимо це все. Зайшла, запитую, чи можна взяти участь у виставці? Чую замість відповіді: - А Ви звідки? - З Краснопільського району. -
Так у нас з Краснопільщини нікого немає. - Тепер будуть. - Того разу до Сум я привезла всього 126 найменувань, з них 34 збори трав, 12 сортів квасолі, 54 - томатів, гарбузи, буряки і т.ін. Мені вручили Диплом, як учаснику виставки. Наступного року я зайняла І місце і далі 10 років отримувала тільки перші місця серед овочівників Сумщини.



- Багато було у Вас виставок, розкажіть про найбільш пам'ятні?

- Скільки їх усіх було - не рахувала. Дуже запам'яталася виставка у Будинку Природи, коли відкривався стадіон "Ювілейний" (мені тоді допомогли з транспортом Л.Д.Воропай, В.Т.Колодяжний). Потім, у той же день садівників-городників, і мене в тому числі, попросили зробити її ще й на центральному базарі. Я накрила 16 столів, Краснопільський район (тоді присуджували місця) отримав перше місце серед усіх учасників. Ще були виставки на Миропільському ярмарку, дві у Києві на ВДНГ, у Сумах.

- Людмило Іванівно, розкажіть про Ваші персональні виставки.

- Після зайнятого вперше першого місця я попросила павільйон в Будинку Природи, аби зробити мою персональну виставку. Вона пройшла вдало. Я багато журналів передплачувала, знаю, що у Італії, Франції, інших країнах є музеї опудал. Це мене зацікавило, намагалася створювати сюжетні виставки із садівництва за участю різних персонажів: Баби-Яги, Водяного, Брежнєва, Юлії Володимирівни, Чахлика і т.д.



Після у мене з'явилася ідея створювати ці виставки вдома, аби було де втілити задуми більш масштабніше і запрошувати туди відвідувачів. Хто тоді тільки не відвідав мою садибу: і керівництво району, і області, і телебачення, і журналісти, і люди, які хотіли придбати не тільки насіння овочевих культур, а й качок, кролів, корів. А ще мені сусіди допомогли за одну ніч викопати водойму, запустили туди рибу, яку ловили потім усім селом. Вранці гості приїздять, а в мене там карасі плавають. Деякі місцеві казали: що там у Людки робиться? Вже знову щось генеральша вигадала? Все село зійшлося. Це було щось неймовірне. Відтоді багато виставок пройшло на моєму обійсті у Думівці, багато телепередач було там відзнято.

- Зараз Ви мешкаєте у Самотоївці, чому?

- Більше десяти років тому, сталося у моєму житті велике горе, - я втратила свого старшого сина. Ця трагедія дуже похитнула моє здоров'я, стався інсульт. Треба було перебиратися поближче до райцентру. Тривалий час була прикута до ліжка, але завдяки сестрі та чоловіку все ж стала на ноги. Одна рука так і не працює, але намагаюся іншу трудити на повну. Дуже допомагав втілювати мої задуми на виставках і вдома чоловік Володимир, з яким прожила 32 роки, але в грудні 2015 він помер, тепер на цьому обійсті я сама. Звісно, навідують мене сім'я меншого сина, односельці, сусіди. Ось і сьогодні приходили люди, говорять: - Людмило Іванівно, можна до Вас на обійстя зазирнути, кажуть у Вас красиво і незвично.



- Оце дорогенька, хочу Вас пригостити, - звертаючись до мене каже Людмила Іванівна, - Ви такого не робите, а я роблю, замочую насінинки кавунчика у сочку з мерзлої картопельки, закутую, тут йому тепленько, воно проростає і бачите - яке потім гарне добриво, (он корівки ходять), я коров'ячок збираю, кидаю у луночки, насіннячко саджу, гарненько водичкою поллю, бо якщо садити сухими, сходитиме цілий місяць.



Далі наш Кращий садівник Краснопільського району 2017 і Кращий садівник Сумщини (отримала ці нагороди цьогоріч), веде мене до садка, на город, розповідає, що і де росте, жалілається, що довелося пересаджувати капусту, з розпачем говорить про втрачені молоденькі деревця яблуньок, вишеньок, ділиться думками про те, що вона ще має пересадити. Коротше кажучи, людина, яка закохана у землю, все живе, яка не з розмов знає про тяжку працю сільського трудівника, завжди має плани і не збирається сидіти на лавці, чекаючи допомоги, вона сама будь-кому допоможе порадою, влучним жартом, зарядить позитивною енергією. Тож дай, Вам Боже, шановна генеральша садів і городів Краснопільщини, здоров'я і натхнення ще не на один десяток років, нехай Вас шанують рідні, односельці і не забувають всі, хто Вас знає.



Тєлєгіна Алевтина Сергіївна, голова Сумської обласної організації Українського товариства охорони природи, ректор обласного народного університету "Природа":

- З Людмилою Іванівною знайомі вже тривалий час, вона брала участь у багатьох виставках, що проходили у Будинку Природи. Бувало під'їздить вантажівка, а там чого тільки не має - і гарбузи, і буряки, інші овочі і всілякі трави, груші, яблука, навіть таранка. Як понавиставляє на столах всякої всячини, що у всіх відвідувачів аж дух захоплює. А скільки вона, разом з чоловіком Володею, продавали посадкового матеріалу. У неї невичерпна енергія. Ще вона активний учасник університету природи, де люди не тільки хваляться своїми досягненнями, а й діляться невдачами. Минулого року і цьогоріч її запрошували прочитати лекцію з овочівництва.

Планували, що вона проведе одну, слухачі, а це в основному люди пенсійного віку, попросили провести ще кілька, адже Людмила Іванівна розповідає все у доступній формі, коли яку рослину саджати, як доглядати, надає рецепти лікування. І головне - вона ніколи не соромиться вчитися, їй все цікаво. Вона - яскравий приклад того, як треба любити землю, родину, Україну, хоче передати людям ту радість, яку приносить важка робота на городі. Обмежена в рухах, дуже активна, всіх організовує, вона - берегиня всього того, що дано їй у житті. Керівництво університету природи неодноразово нагороджувало її грамотами, дипломами.

Іваненко Катерина Михайлівна, журналіст Сумського телебачення, ведуча передачі Смакота UA:СУМИ:

- Багато років знаю Людмилу Іванівну, колоритна, яскрава жінка, людина з великої літери, ніколи не втрачає оптимізму, у неї є чому повчитися глядачеві, як городнику-початківцю, так і людині з досвідом. Назавжди запам'яталось, її повчання, що поряд з морквою потрібно садити цибулю, або як замочувати насіння у розчині мерзлої картоплі, багато інших корисних порад. Загалом за участю Людмили Іванівни відзнято близько десяти передач. Вона - супер-молодець, коли з нею спілкуєшся - настрій підіймається.

Віталик, онук Людмили Іванівни:



- Моя бабуся Люда красива, добра, завжди пригощає гостинцями, коли до неї приходжу. З бабусею я люблю малювати, вчитися.

О. КИСЛЕНКО,
газета "Перемога"


Джерело: http://krasnews.at.ua
Категорія: Ентузіасти | Додав: Спецкор (13.06.2017) | Автор: Ольга КИСЛЕНКО
Переглядів: 157 | Коментарі: 2 | Теги: Садівництво, Людмила Рогова, Самотоївка, ентузіасти | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 2
1  
Після публікаціїї цієї статті в газеті, вже три чоловіки приїздили до Людмили Іванівни "свататись" )))

2  
Чого-чого, а гарбузів у цієї жінки на всіх вистачить)))

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]